* * *
Якщо її зненави́дів,
Повір, ти все ж таки кохав.
Любо́ве, скільки ж “інвалідів”
Ти наплодила! Скільки страв
Отруйних ти серцям зварила!
І скільки знищила у них
Святої ніжності і віри
У торжество твоєї ліри.
О, скільки погубила тих,
Хто сліпо йшов стежка́ми тво́ми,
Хто теорем ще взнать не встиг,
Хто вірив ли́ше в аксіоми.
Павло Гай-Нижник28 липня 1991 р.Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.57.
