Художнє бачення любовної драми головної героїні повісті Г.Ф.Квітки-Основ’яненка «Щира любов»
Фундатором нової прози
Написан твір про силу почуттів,
Таких п’янких, мов світанкові роси,
Що зцілюють від прикрих відчуттів.
Коханню вічному дивуюсь знов і знов,
Бо повість та є «Щирая любов»
─ О, Галочко!
Що сталося з тобою?
Ти так змарніла, наче і не ти.
Себе не тішила ніколи ти любов’ю,
Аж ось – звалилася - бери її, неси,
Вона твоя – найперша і неждана,
А ти зреклася, наче й не твоя
Була любов ота непрохана й остання
На все життя, на все твоє життя…
─ Ти що! Я так його любила,
Люблю й любитиму повік!
До нього я нікого не хотіла
Побачити у темряві своїх повік.
─ Чому ж пішла, зреклася, заховалась?
─ Тому й зреклась, що так його любила.
Він – пан, а я просте дівча.
Всі мрії я про щастя відпустила
Один ми одному, як бачиш, не рівня…
─ Так, не рівня, але ж кохає щиро
І він тебе, з тобою хоче буть.
Згадай, що вам було так мило,
І як тепер ти зможеш все забуть?
─ Його любов моєї не дістане,
Я заховала вже її давно,
Лиш хай мені побільше сили стане,
Щоб не згубить святеє те зерно.
─ Я бачу, що ти любиш його щиро,
Що серце жаром б’ється від вогню.
Любов до вас прийшла, неначе з неба диво.
Галочко, що скажеш ти йому?
─ …Щастя моє, милий, рідний,
Йди собі спокійно,
Кращої ти жінки гідний.
Час біжить невпинно –
Все забудеш і полюбиш
Кращої од Галі,
Не одне ще серце згубиш,
Я вже не твоя є.
Хоч любила тебе сильно,
Плакала ночами,
Не могла я бути вільна
З своїми думками.
Ти не мучся, орле сизий,
Знаю, що любив ти,
Відпусти мене, стокрилий,
Мусиш далі жити.
Знай, що я твоя навіки
Серцем і душею,
Лише тіло, що без ліків,
Буде із землею.
Прощавай, Семене, орле,
Милий мій, рідненький.
Бачу, що гіркая доля
Й буть мені одненькій.
Не цурайся ти любові,
Як якая буде,
Бо самому – як в неволі,
Хай що кажуть люди.
Не тужи за мною, орле, -
Буде щастя знов,
Лиш хай в серці завжди буде
Щирая любов.
ID:
171960
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 15.02.2010 02:52:30
© дата внесення змiн: 15.02.2010 02:52:30
автор: З іншого життя.
Вкажіть причину вашої скарги
|
так класно! мені сподобався ваш вірш! 
я коли читала "Щиру любов" аж плакала, за "Марусю"взагалі мовчу - раз 5 читала і кожен раз плакала як вперше 
