Незламная, нескорена, ти вічна і жива.
Червоною калиною твоя душа цвіла.
Стежинкою-мережкою у літньому садку,
Росинкою на сонечку до тебе я прийду.
І ти, моя Вкраїнонько, як дівчина проста
Обіймеш моє серденько, цілуючи вуста.
Низесенько вклонюся старій вербі в гаю,
За рідну свою матінку я бога помолю.
Незламная, нескорена, хоч в серці, мов іржа
Залишилася рана від вражого меча.
Україно, птаха гордая, злітай же в небеса,
Хай очі твої яснії не застелить сльоза.
Вставай же, моя рідная, вставай: настав твій час!
Тебе ми не покинемо, вогонь в душі не згас.
До тебе лиш вертаюся, хоч де б я не була,
Моя ти Богородице, ти вічна і жива!..
читать можно под мелодию песни: "...дурманом сладким веяло, когда цвели сады. о будущем загадывал, о свадьбе думал ты. и я уже не прятала своих счастливых глаз. украдкой мама плакала от радости за нас..."
Юлія Солнцева відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
