Тихенько в вікна стукали хрущі
Я до вікна твого дістався крізь кущі
Одежа вся моя намокла на дощі
Та я прийшов тебе побачить
Твоє фіранкою затулене вікно
Знімаєш з пОстелі і складаєш рядно
Мене помітила, та хочеш все одно
Ти роздягнутися, подобається значить
А я стою собі навшпиньках тихо-тихо
Чим менше одягу, тим важче мені дихать
І ще твій пес на мене гавкає на лихо
Батьків розбудить, то мені не жить
Ти до вікна, позаду пес, куди тікати?
Відкриєш, скажеш: - «Ну давай мерщій до хати»
«Маруся, хто там?» - запитає твоя мати
«Сусідський кіт – ти скажеш - біля пса лежить»
Сорочка мокра, облягає моє тіло
Знімаєш неї з мене ти напрочуд вміло
І всім нутром я чую - мабуть буде діло
А сам не вірю, що з тобою поруч
На вушко шепчу я тобі яка ти
Це із кіна одного про любов цитати
Їх теж мабуть хотів послухати твій тато
Тому й не спав в цю пізню пору
І все б нічого, та була одна дрібниця
Він мав в руках свою заряджену рушницю
Нема мішені, є лише мої сідниці
Життя моменти прокрутились всі
Що було далі я до скону не забуду
Тікав я так, що пес сховався твій у буду
Рушниці постріл серед ночі чули люди
Хоч замість пулі у патроні була сіль
Всього пів року я не міг лягти на спину
Але з тобою поруч час цей швидко сплинув
Сказав твій тато, що для нього буду сином
Якщо відкличу позов свій до суду
Сватів моїх сказав зустріне хлібом-сіллю
Пообіцяв, що більш не буду його ціллю
На рани дмухать, щоб зажили до весілля
І я пробачив, хоч навряд чи то забуду…