Для мене ти помер. Тебе я поховала.
І похорон твій був веселий, не сумний.
Не знаю я, за що тебе колись кохала.
Тепер, коханий мій, ти мертвий, не живий.
Не думав, що помреш. Хотів зі мною жити.
Та не прорахував деталей до кінця.
Коли все починав, мене задумав вбити.
Натомість сам себе ти вбив в моїх очах.
А смерть завжди the end. Ти ж думав, що початок.
Чому ти так вважав, один лиш знає Бог.
Я не відношусь до невпевнених дівчаток,
Які любов твою ділитимуть на двох.
Як обиратимеш собі наступну жертву,
Згадай мене й обдумай всі мої слова.
Для тебе, мабуть, я давно вже також мертва.
Та ти мене не вб’єш. На зло тобі - жива.