Кому землю бог дав,
а мені - дві руки, дві ноги,
серце ле́гке до справ,
голову для ваги.
Кому долю бог дав,
а мені - всі шляхи,
тiльки де б не блукав -
все ж виходив на береги,
Де сади́ - мов феєрверк,
хоч весна, а хоч би й осiнь.
Звiдки я піді́ймусь вверх
за течiєю Росi.
Хоч i близько я шукав
щастя й вiддалеки, -
є лиш ця любов-рiка
й те, що принесуть лелеки.
Як, відко́ли люди є,
зi всiма бувало досi, -
стане день, я вийду вверх
за течією Росі.
3.I.2009