Ніби сніг розтану на весні, і буду прозорим…
Брудним і байдужим, до мокрих простуджених ніг
Я знаю, для когось залишуся хворим…
Котрий лікувати вже більше не зміг
Пошкоджені душі. Цією весною
я буду десь поруч, але не між вас…
вже інший стоятиме поруч з тобою,
Твої поцілунки для нього в аванс…
А ми розчинились в осіннім багатті
І зграбне листя ще досі димить…
І нас не під силу комусь врятувати…
Нам просто з тобою хотілось зігріть,
Холодні і стомлені губи і руки,
Котрі так тремтіли, коли вдарив грім…
Вже стихли тривожні сердець наші стуки
Я знаю для тебе залишуся тим
Одиноким…