кіт
упоперек ліжка
ліг,
розкинувся
безтурботно,
посміхається
смачно
і солодко
уві сні
…так би й мені
кіт
золотаво-рудий,
не худий,
розплився
озерцем бурштиновим
у льняному теплі́,
сопе затишно
уві сні
…так би й мені
з-за хмари
місяць
вибився
уповні́,
медом
липовим
зобразив себе
на вікні,
пахучим
пальчиком
кота
за вушком
лоскоче,
кіт
посміхається
солодко
уві сні
…так би й мені
сиджу у кріслі,
як мовчазний туман
кіт
лапкою смикає,
вушком
зрі́дка пряде
…так затишно,
така я собі – сама,
пізня нічка
мене
краде́:
сни мої безтурботні,
де ви,
де…
у місячнім промені,
дивлюсь і бачу
дива́ якісь
ди́вні й чудні:
спить кіт мій
не на білій
льняній
простині,
а у Янгола
безтілесного
у прозі́рчастій
пелені́ –
посміхається смачно,
і тихенько муркоче
Янгол
пестить
задумливо
мого кота…
а що я тут,
поруч,
у кріслі –
уваги
жодної
не зверта…
кіт
бачить Янгола
на яву і вві сні –
от би й мені…
Добре тому котові... Безтурботному і спокійному,який бачить Янголів уві сні й наяву...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кажуть, що коти живуть на межі двох реальностей -- видимої(наша) і паралельної (невидимої для нас), то для них ангели й інші, про наявність яких ми тільки здогадуємося, безтілесні -- такі ж реальні, як і ми...
дякую 
Добре тому котові... 
