Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Ветхий сад - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник, 19.11.2011 - 21:11
Хіба що скопіювати всі рядочки!!! Кожне слово - неперевершене!!!***І сизий місяць,мудрий циферблат..*** Неймовірно!!! (Відриваюся... ) Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які ж приємні Ваші слова)))І ці запашні садові яблука-такі справжні і апетитні!.. Моя Вам щира подяка!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро радію,що вона знаходить відгомін у Вашому серці)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що тобі припала до душі ця поезія)))Дякую,Сонце!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,є в цьому щось рідне і дороге серцю... Щиро тобі вдячна за відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Сонечко,за твоє чуйне добре серце і вміння співпереживати!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Галинко,це взаємно)))Дякую! Рада,якщо тобі дійсно подобається!..
Віктор Фінковський, 05.10.2011 - 20:12
Мов та сторожа відданастоять І верховіттям чешуть сиві хмари, І сизий місяць,мудрий циферблат, Рахує чітко вічності удари. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вікторе,дякую щиро,що читаєте!
Валя Савелюк, 05.10.2011 - 18:03
оце, мій любий Одуванчику, ідеальна і безапеляційна відповідь вашого живого українського покоління на закиди мудрагелів (гляньте вірш шанованого Доща "Автохтони" -- я там трохи посперечалася, якщо вам цікаво буде... А вірш ваш... я вже й не знаю, як високо і тонко ви іще взмозі взяти -- це просто прекрасно, неперевершено і геніально. От послухайте:...Тут у траву устромлені граблі Підперли небо,зоряне,стріхате... Летять планети,наче кораблі, І світять на стару самотню хату. А в хаті цій пристелений обрус І пахне хліб усміхнений дровами, І на іконі вицвілій Ісус У сяйві свічки грає кольорами... Зоріють вікна згустками лампад У сутінкОву вогкість прохолоди... Вже постарів той ветхий дідів сад, Та ще так рясно і завдячно родить. хіба доречні тут будь-які похвали?... Хіба тільки молитва... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю,щиро радію,якщо в мене дійсно вийшло передати всю ту атмосферу і високу духовність єднання людини з її рідною землею,з духовною спадщиною своїх предків...Приємно вражена,що вірш так Вам сподобався))) Дякую за Вашу щиру підтримку і віру в мене!Ми-українці!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радію,якщо так! Щиро Вам дякую за такий гарний відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую за такий теплий відгук!
Ninel`, 05.10.2011 - 16:19
як же гарнюсінько,Наталочко!спогади промайнули...http://danalibmv.narod.ru/water/021.gif Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як я тебе розумію,Ніночко... Ми нерозривно пов'язані зі своїм рідним домом-храмом наших предків,мудрим і духовно високим.Саме тут,народжуючись,ми пускаємо своє коріння-назавжди,як той сад.І де б ми не були,корені наші кличуть нас до рідного дому. Дякую тобі за теплі слова і ці прекрасні троянди на поверхні сяючої води!!!
Вікторія Гончарова, 05.10.2011 - 16:05
гарно, зразу уявляєш картинку, яку Ви так натхненно змалювали!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Вікторіє! Рада,якщо мої старання не були марними.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам сердечно дякую за такі теплі слова!
MADLEN, 05.10.2011 - 15:30
як красиво...я можу годинами любуватись,насолоджуватись природою що довкола,живою,зеленою...тому обожнюю твою пейзажну лірику з нотками ностальгії
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Сонце,за такі прекрасні слова!
|
|
|