Осанна вам, берегині
Українки мої! Берегині святі!
Скільки сил, прославлятиму відданість вашу.
На поминках любові в отій чужині
П́єм розлуки неспитую чашу.
На поминках любові, на руїнах сім’ї,
На руїнах сім’ї – попелищі
Тавруємо зраду, шукаєм вини,
А чиєї? Урагану, що лютує і свище?
Отого урагану, що морозить серця
І притрушує інеєм коси?
Отого урагану, що тут наші життя
Поклав у прив’ялі покоси?
Молитвами своїми сповили ви світ,
У зруйнованім храмі свічу засвітили
І п’янке, стигле літо свого життя
Заради дітей на вівтар самоти положили.
Вам «Осанна» співатиму я у віках,
І хай спів мій до неба полине і вище.
Українки мої! Берегині святі!
Що зуміли ви вижити на попелищі.
Болонья, січень, 2007
Нелегка доля далеко від Батьківщини низький поклін ВАМ за це. Цого не забудуть ні рідні ні діти...
.........
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
інколи думаю,що кожному поколінню судилося перенести якісь тяготи і нестатки ,а нам випала ця еміграція .Та головне винести іі з честю .дякую за добре слово,його так отут бракує.щиро вдячна за розуміння .