UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: На скронях твоїх… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Весняна Осінь, 29.03.2012 - 16:15
Старість або молодість- це стан душі, бажаю вам, щоб на вітрилах Вашої юності завжди лунав вічний вітер романтики і краси 
Валя Савелюк, 25.03.2012 - 08:03
люди не старіють, якщо вони не вважають таке за обов"язкове для себе... якщо не втомлюються занадто... поки життя цікаве і світ милий -- людина молода... а форма (тіло) міняється, бо вона належить цьому світові, де час пливе, чи летить... гарний Ваш вірш, лірично-прозорий... ЛГ осяяний (чи осяяна) таким ніжним сумом... але якщо він (чи вона) спитає себе -- скільки мені тепер років? і прислухається до відповіді внутрішнього голосу -- почує: 16... чи 18... душа не старіє, Лесенько, людина завжди має стільки років -- наскільки вона почувається... (ця мудрість -- вичитана...)  
Наталя Данилюк, 24.03.2012 - 00:46
Життя не стоїть на місці і час накладає свої відбитки на всьому живому...  Та найгірше,що відлік не спинити і кожному на цій землі відведений свій час.Журливо і чуттєво про згасання молодості...  Бережімо у душах вічну весну.    
Калиновий, 23.03.2012 - 23:35
...ой не летіть літа так швидкоі не чіпайте посріблених скронь. Дайте дослухать солов`їну пісню у позолоті Лесиних віршованих долонь. Володимир Шевчук, 23.03.2012 - 21:11
люба Лесенько, вірш то звичайно чудовий... Та чи не зарано для ностальгії!  Бережімо весну в наших душах, і нехай саме вона відбивається на наших обличчях,
оптимист, 23.03.2012 - 20:02
Помалу стихає невтримний вогонь,І тануть між диму літа... до срібла... так ніжно торкнулася скронь... онуки щаслива рука... Migelito, 23.03.2012 - 19:33
/А нині - печаль притулилась до скронь.Тужливо зітхають уста. Помалу стихає невтримний вогонь, І тануть між диму літа.../ Думаймо бо згинемо завчасно!!! 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
