Роки летять, мов зіроньки на небі,
В безодні всі згасають без вістей.
Колись були ми зовсім ще маленькі,
А зараз вже доросліші дітей.
Роки летять, мов пісня журавлина
Між хмарами кружляє, по воді пливе.
Мить – немовля, в наступну мить – людина.
Не помирає той, хто не живе!
Роки летять, мов блискавки «колючі»,
Коли розлючений ударить грім.
Хтось каже: «Люди в нас живучі»,
А я бажаю щастя їм усім.
Роки летять, мов дикий сокіл в полі
Розмахом крил звеличує політ.
Людське життя підвладне долі,
Але хай вічним буде світ!
гарно сказано!
