я психічно хвора, вибач, яка є...
все, про що говорю, діло не твоє.
все, що мені сниться бачу наяву
вибач, щось не спиться, я мабуть піду..
ти ніяк не можеш зрозуміть мене..
та мабуть не кожен ось таке пойме.
я й сама не знаю треба що мені
якось так шукаю, наяву, ввісні.
а ти не хвилюйся, сильно не кричи
золотце, вгамуйся, і пошепочи.
ти мене навряд чи зміниш навпаки,
обери щось краще, а від мене йди..
я мабуть змарнію, щось та розтрощу,
потім зрозумію, та й і відпущу.
просто я не хочу, щоби ти страждав
відкрий свої очі - скільки ж ти просрав!!
скільки ж ти потратив часу мимовільно,
доки мене пестив, а я ж божевільна...
йди собі тихенько доки маєш шанс
трохи запізненько, та який вже сенс
бути з дівкой хворой, що тебе гризе
ласуйся свободой, це тебе спасе.