Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Вже майже і не згадую… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 20.05.2012 - 10:38
Той долю відпускає без вагання,Хто не в полоні....не в руках кохання... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудрі слова. Щиро дякую за розуміння,пані Любонько,і вміння співпереживати прочитане!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І то правда:кам'яні мости навряд чи вдасться спалити... Щиро дякую,Міша,за увагу і теплу підтримку!
Леся Геник, 11.05.2012 - 21:02
Зачарована смутком Твоєї ЛГ... То віршує серце і душа... Дивовижно і так близько кожному читачеві... Дякую Тобі...
Adele, 11.05.2012 - 20:09
Неперевершено і як завжди геніально! Найбільше, що мене зворушує у Вашій поезії - її правдивість і неймовірна легкість читання! У Вас талант! Справді! Так вдало поєднувати слова у м'яку, ніжну і неперервну пісню дано виключно обдарованим особистостям. Ви - одна з них!Низький Вам уклін! І спасибі за чудові твори! Валентина Ланевич, 11.05.2012 - 20:03
Кохати не просто. Це почуття, що несе в собі, як найвищу насолоду, так і чи не найбільше випробування.
Салтан Николай, 11.05.2012 - 18:45
А може краще почати будувати інший міст.Дуже гарна робота, чуттєва і ніжна Віктор Варварич, 11.05.2012 - 12:08
І не збагну в цих істинах простих,Що розум мій засліплений коханням. Так заздрю тим, хто спалює мости І долю відпускає без вагання... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ліночко! Мости,і справді,важко спалити,тим паче,якщо вони-кам'яні(як зауважив Міша Плосковітов).
Н-А-Д-І-Я, 11.05.2012 - 11:38
Розлука - це страшно... Не кожен може це перенести...Можливо, треба пробачити один одному. Це ж не важко зробити, щоб зберегти кохану людину...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все можливе,адже наша доля в наших руках.Ситуацію завжди можна врятувати,але для цього потрібні спільні зусилля обох.Щиро дякую,Надійко! Приємно,що співпереживаєте моЇЙ ЛГ.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую,пане Ігорю! Рада,що Вам сподобався вірш!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітю,щиро вдячна! Завжди Вам рада!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ластів'ятко! Радію,коли вірш знаходить теплий відгук в серці читача! І радію,що маю таких чудових читачів,як ти!
Юля Фінковська, 11.05.2012 - 09:37
дуууже!скільки ми себе обманюємо,здається,що від цього легше...але то самообман, і від того лише боляче... хороші думки!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Юлю! Так,обман є обман,як би гарно він не був завуальований.Щиро рада візиту!
|
|
|