В житті моєму був художник ...
Він малював для мене сни,
І кожен ранок й кожен вечір,
Він був для мене Богом на Землі.
Я раптом вийду на подвір`я
Дивлюсь картина білого листа
Нічого я не бачу навколо - пустота.
І ось цей пензлик, як те сонце
Намалював для мене шлях,
Бабусь, що дивляться в віконце
І кожен крок, і в лавці цвях.
Намалював бокал червоного ігристого вина
З букетом сліз, кохання співчуття –
Це те чого в житті бракує,
Це те що рідко так смакує,
Це все приємні відчуття яких не вистачає нам щодня.
Мольберт, художник – панорам –
Це панацея що лікує від душевних ран.
26.08.2009р., 02.01.2010р.
