У вашу душу я не лізу,
Душа для кожного святе.
Тоді чому, мов у валізу,
У мою душу лізете.
Як міг, імперський недомірок,
Байстря проекту КГБ,
Собі дозволити цей вирок,
І так принизити тебе!
„Без Украіни б побєділі”
Мільйони дочок і синів,
Твоїх здригнулися в могилі,
Від цих страшних, цинічних слів.
Всі твої жертви, Україно,
Із вуст правителя Кремля,
Були даремні? Тож повинна,
Розверзнуться під ним земля!
Не провалилася! Змовчали,
Промовчав Уряд, Президент.
У Раді також не вбачали,
Це за серйозний інцидент.
Як цим мільйонам розказати,
Що їх даремна смерть була!
Не треба було їм вмирати,
Росія б так перемогла.
Коли принижують заслугу,
Мого народу в Перемозі,
По-рабськи зносити наругу,
Терпіти мовчки я не в змозі.
Це глум над пам'яттю святою,
Усіх полеглих у ці дні,
Такою страшною ціною,
Що мій народ сплатив війні.
Плювок у душу ветерана,
І ще живих до нині вдів.
Страшна ятрить в народу рана,
Не заживе впродовж віків.
То ж перед пам'яттю святою,
Усіх полеглих в цій війні,
Не дай глумитись над собою,
В обличчі новім сатані!
10.01.2011 р.
Вічне пекло тим, хто хоче перекреслити їх внесок і заслуги! 
