Я віддаю тобі,крихітку себе.
Нахабно:ось так без пояснень...
з нестерпним запахом тмину.
зі посмішкою,як у дитини.
Я віддаю тобі,крихітку себе.
за руку взявшись з світанком
зі шматочком бузкового неба.
а ще...ще віддаю квітку маку,на везіння тобі.
Я віддаю тобі,крихітку себе.
Нахабно..
із барвами весни...із затишком...
із болем...
з цвітінням саду у рудій косі...
Я віддаю тобі,крихітку себе.
Нахабно:ось так без пояснень...
Ковтаючи тишу,крізь сон-молюся ночі...
Образно, щиро,лагідно і дуже мило.
На мою думку, 4 рядок із посмішкою...,6 рядок німим світанком. Бажаю успіху.
PS: Давно на сайті не було 100 хвилин, з поверненням.
Марина Василюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую.
так моєму творінню є ще куди вдосконалюватись.
PS: хвороба дала про себе знати.
але надіюсь тепер повернулась)
щиро дякую!