Нестерпний біль,що серце роз'їдає
Пусті думки,нікому не потрібні
Мелодія сумна,що тихо грає
Від сонця променів я знову заховаюсь
І чорна тінь мені на плечі ляже
Так тихо й сумно,а музика все грає…
Знов я один,у темноті сховався
Він нудних буднів,почуттів фальшивих,
Від всіх людей,що так мені набридли
Нав’язують свої думки й проблеми
Які мені і зовсім не потрібні
Слова брехнею сповнені й бажанням
Які для мене цінності не мають
Вони для мене вмить зникають
Холодний слід лиш пустоти лишають.