І погляд твій мов стежка в безкінечність,
Я б тисячі років по ній блукала.
Солодкий трунок губ, гірка приреченість
Не разом, хоч ти той його чекала.
Фальшиві ноти зіграні життям.
Чужі нам все навіюють бажання.
І тільки трішки обернутися.
А ми шукаєм чийсь фантом кохання.
Сьогодні дощ розмив очей пелену.
Та стежка повела мене собою
Не буде більше фальші, я не зверну.
Ми не дарма зустрілися з тобою.