це повітря вже сухе, шматує всі думки.
ці секунди стрілами нагадують роки.
слово швидко вилетить, вкусить, мов змія.
хто вже ти мені? що це за ім'я?
із ілюзії завжди виткана я вся.
і печаль спішить впати із лиця.
що мені тепер ти і весь твій світ?
так жадала зустрічі, щоб сказать "привіт"
але ти безжалісний. ріжеш, мов пила.
я ж з тобою завжди щирою була.
і не вирвеш ці слова, лишиш їх, мов тінь.
до побачення тобі! дякую за біль!
