«Хазяйка, - Василь гукає,-
Що далі робити?»
Бо він бачить, добре знає –
Треба заробити.
Десь там Тячів розкошує
У своїй державі,
А народ його бідує,
Роботу шукає.
По світах, в своїй країні
Їздять, наймитують,
Чи вдома, чи на чужині
Ними всі збиткують.
Він все знає і все вміє,
Бо здібності має,
Та відкрити своє діло
Здатності немає.
Тридцять літ на підприємстві
У повазі й шані,
А тепер, на старості,
Тут – заробітчанин.