Лиш Бог один чує мене у ночі,
І тільки він знає як важко мені,
Як капають сльози,як ридаю я
Й шепочу ,шепочу Його ім'я.
Благаю спокою осіннього вечора,
Сірого неба й безлисті дерева.
Щоб тихо вітер шумів опалим листям
Й гойдав голим віттям.
Бажаю вогню в душі і в очах,
Щоб гріло з середини і в прах
Згорів той смуток,той злобний хробак,
Що курить мою душу,як добрий табак!
Прошу і дощу,і грози й грому,
Щоб верталась я скоріш додому.
Нехай буде блискавка і б'є грім,
Тоді все - як милий дім.
Та не хочу ховатись й тікати кудись.
Я стану,сяду, мушу зупинитись.
Жоден шум не притупить слів
Які в розум ти собі вплів.
А я плету барвистий вінок
Із різномаїтих квіток.
Кожна має запах свій і тим він цікавий,
Що є унікальний!
Дай, Боже, сили бути барвінком твоїм
У великому вінку,світовім.
Хай не встидаюсь бути собою
І відкрию той дар ,даний тобою!
!
