Ти – не ти? Впізнаю твої лагідні руки… І в відлунні дощу знов твій голос ковтає слова. Боже! Дай мені крил.. вже злетіти від тої розлуки! Дико падає час…а я знову вірю в дива… (c) Mariana Mys'ko
ID: 430430 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 09.06.2013 17:27:32 © дата внесення змiн: 23.07.2013 14:42:06 автор: MMS
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie