Ой у полі, ой у полі, у широкому,
Заколосилося жито, жито-пшениця,
Й колосочки золотії важким зерням налилися,
До землі схилились і благають:
"Ой ви, женчики, женці,
Порятуйте нас скоріше!"
Ой почули ж теє женчики
Та й взяли серпи у руки,
Стали гарно працювати,
Жито вижинати.
Стали, стали, добрий урожай збирати
Та й збирали цілий день,
А над вечір потомилися женці
Та й на землю полягали.
Стали примовляти, ниву закликати:
"Утомила ж ти нас широкая нива,
Що тепер нам і вечеря не мила.
Віддай же нам нашую силу
Та й на довгую зиму!"
1995 р.