Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Ця липа спить… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Струтинська, 10.09.2013 - 18:21
твою поезію , Наталочко , "смакуємо " тут , в чужині немов найсолодшу солодинку з України ( от і в неділю читали її ) .Слів бракує передати всі враження. НАДЗВИЧАЙНО! а цей вірш - ще одне підтвердження .За таку поезію треба б представляти до нагород!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пані Галино! Рада Вам!
Анатолійович, 08.09.2013 - 16:08
Всі ми, на жаль, підемо... Але, уявляючи цей відхід, так як ти його описуєш - легко і невагомо - то і не страшно робиться...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай Боже, щоб так і було, як мені уявилося... Дякую, Сергію! Радію, що заходите в гості!
Galina Udovychenko, 08.09.2013 - 08:36
Вражаючі художні засоби!Справжній неповторний талант у Вас,Наталочко.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, люба пані Галинко! Завжди Вам рада!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Валю, дякую сердечно! Рада бачити!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, пані zazemlena!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Миколо, щира дяка!
Георгій Грищенко, 07.09.2013 - 05:41
Чудово, просто геніально. Дай Боже Вам натхнення і довголіття. Георгій Грищенко.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепло дякую, пане Георгію, за такий емоційний коментар! Приємно, що завітали!
Леся Геник, 06.09.2013 - 20:11
Яка гама емоцій у Твоїх рядочках, як щемко стає на душі з прочитанням кожного...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, моя Сонячна! Радію, що наші думки співзвучні!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда. Щиро дякую за розуміння, пані Олю!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любонько! Рада, що вірш торкнувся до серця!
Олекса Удайко, 06.09.2013 - 15:16
Ще "п'янкої" буде не раз! А до "вічної весни" встигнемо! Гарна алегорія!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олексо! Дай Боже нам побільше земних весен, а до вічної, і справді, ще встигнемо!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 06.09.2013 - 14:37
Наші дворові липи також сьогодні вранці розбудив дощ…Сьогодні вперше я тремчу від холоду, як кленовий листочок – включила обігрівач… Калина теж присутня в моєму домі – п‘ю чай приємний з гірким присмаком смутку… Дощі нагнали мінорність у наші душі – останній катрен у вірші занадто щемний… Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда, Оленько: осінь зустріла нас мінорними нотками... Та вже третій день сонячно і тепло, тому згаяне тепло ще надолужиться! Цей вірш трішки мінорний, але це світлий мінор і слова вірша обнадійливі, адже попри все липа не втрачає надію на нову весну. Дякую Вам за ці щемні роздуми!
Бойчук Роман, 06.09.2013 - 14:07
Дуже вишукано! А кінцівка - то взагалі стосується всіх і кожного зокрема. БРАВО!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ромчику! Я теж люблю такі вірші - з філософським підтекстом, тому радію, що написалося!
|
|
|