Ми сьогодні не багатослівні.
Поганий день? Я б так не сказала.
Але чому ж ми були такі наївні,
Що вірили, що зможемо залишатись нарівні?
Навіщо я була з тобою щоразу,
Коли у сльозах топилися очі?
Ти завжди жалів. І теж відчувавши відразу,
Продовжував рахувати дні робочі,
Щоб знов повернутись назад,
На суботу й неділю. Тебе все дратує.
Ти з нетерпінням чекаєш коли прийде листопад,
З надією шо він все впоряткує.
Ми сьогодні не багатослівні.
Проте, залишаємось самими собою.
Дай Бог аби ми були спокійні,
Коли будемо один-на-один з самотою.
проникливо і щиро 
