|
Я твій страх...
Я живу у тобі,
Я в твоїх думках
І в твоїй будові.
Я живу в тобі
Днями і ночами,
Вічно ти в журбі
Моїми слідами.
Моїми ідеш
Ти завжди стежками,
Я оплоти меж,
Я стіна з замками.
СЛУХАЙСЯ МЕНЕ!
БІЙСЯ! ПОВИНУЙСЯ!
Хай тебе веде
Моя стежка вузька.
Хай до тебе сон
Тут в житті прилине,
Щоб і не було,
Тут тебе й хвилини.
Щоб забувся десь
Між моїх кошмарів,
Стратився увесь
І не взнав, що далі...
І не взнав Життя,
І його пригоди,
І що є лиш я,
Там де розум бродить.
Там де він блука...
Темними стежками,
Там моя рука
Розум твій лякає...
Там я лиш живу,
В темнім коридорі,
Я не наяву!
Я думок лиш злодій.
Я їх украду,
Й поведу де темно,
Скажу їм біду,
Це для мене легко :-)
Я лише твій страх,
Я живу лиш в тобі,
Тут мене нема!!!
Я в думках, я злодій!
Я завжди краду
Час твій у ці миті,
Бо заснув твій Дух,
Й "форточки" відкриті.
Я в них прокрадусь,
Й Мозок налякаю,
В вир думок вселюсь,
Хай вони літають.
Хай вони бринять,
Як шалені бджоли,
В цей же час тут я
Заберу все твоє:
Заберу цю Мить,
Насолоду Світом,
Заберу рядки,
Заберу всі Квіти,
Заберу Святе,
Те як сходить Сонце,
Як сніжок іде,
І як дощ в віконце,
Як шумить трава,
Як літає вітер...
Ну а ти в думках...
Тай за мною підеш...
епілог
Й не побачиш ти
В Світі тут нічого,
Будеш з страхом йти, -
То загубиш Бога!
Дякую :-) 11.10.2013р.
У вірші хотів описати як діє наш страх. Замітив, що в голові постійно рояться думки, постійно увага відвертається від моменту тут і зараз. Ми завжди чимось журимось, щось плануємо, обдумуємо, і 99% цих думок іде в негативному ключі, бо їх провокують наші страхи, ми постійно боїмось, що щось не вийде, щось піде не так, що ми недостатньо гарні, здібні для чогось... когось... А насправді - це все непомітні ігри нашого страху.
Тому вирішив (точніше не вирішив, так рядки лягли)) віршик скласти як монолог Страху, який хвалиться своїми діяннями, і розказує як він нас контролює. Люди як правило завжди мотивовані страхом....В результаті ми настільки звикли до бігатні думок в голові, що навіть їх не помічаємо.
Потрібно старатись знаходитись тут і зараз, і контролювати ту бурю думок яка виникає з подачі страху.
ID:
453847
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.10.2013 10:44:23
© дата внесення змiн: 11.10.2013 10:52:55
автор: Santos
Вкажіть причину вашої скарги
|
