від венери в образі богині
п’є душа краплини хмар
думки увібрані із рос
нетлінно ніжаться в устах
усі слова що пахнуть милозвучно
тихіше тануть там де мови тіла смак
тамуєм подих помахом хмаринки
коли побачим цю малу дитинку
з милéньким поглядом пилинки
коли цей потяг щастя не для всіх
коли торкаєшся до ручки
так легенько і тривожно
так чутливо мовиш наодинці
усі секрети про любов
про те як зараз мовчки,
терпко мовчки, зовсім мовчки…
