Не хочу чути тихі ноти,
сумної пісні у словах,
я нишком посиджу навпроти,
а ти зумій здолати страх.
В хвилину туги і скорботи,
почуй мій голос в тишині,
відчуй на собі ніжний дотик,
який дарую я тобі.
Почуй же стукіт мого серця,
який у пам'яті зберіг,
воно ще досі сильно б'ється,
воно заряджене навік.
Якщо не буде мене поруч,
ти не тривожся й не шукай,
свій погляд підведи угору,
дорогу в Бога запитай.
Я не втечу із мрій твоїх,
я там назавжди заховалась,
я винуватець всіх подій,
які навколо відбувались.
Твоя я пристрасть й порятунок,
я твій літальний апарат,
вдягни на себе обладунок,
і не шкодуй ніяких втрат.
Вони тебе не шкодували,
всі соки вижили в тобі,
брехнею завжди годували,
і знов ховались у юрбі.
Я завжди поруч, я з тобою,
я не покину хоч би що,
я послужу тобі за зброю,
і знищу подихом будь-що.
Ти мій, а я твоя навіки,
завжди це, милий, пам'ятай,
як хроніки втомлять повіки,
ти базилік клади у чай.
Забудь наругу над серцями,
пробач за цей розлуки час,
я завжди поруч, пам'ятаєш?
Танцюю наш останній джаз.
Цей біль минеться, не тужи,
я поцілунком рани всі загою,
ти ремінь болю в поспіх не в'яжи,
не будь своїй залежності слугою.
Закинь за плечі з смутком весь мішок,
у річку кинь, закидай все камінням,
збудуй із посмішок міцний дашок,
хай буде нашим спільним він спасінням.
Поглянь навколо, бачиш образ мій?
Він завжди йшов з тобою без оглядок,
вступав з юрбою у заклятий бій,
і лагодив думок твоїх порядок.
І хай не поряд я, та все одно,
як бачиш серцем я весь час з тобою,
не падай духом, не іди на дно,
не жертвуй ради споминів собою.
І бережи себе, заклято прошу,
не зможу жити з страхом всі літа,
із небезпекою не йди єдиним кроком,
минай її, це інших суєта.
Єдиною була я, є і буду,
хто йшов з тобою у пекельний рай,
сльозу твою повік я не забуду,
а ти мене завжди отак кохай.
Кохай неначе вперше і в останнє,
вдихай мене мов кисень для життя,
для тебе я мов іскорка прадавня,
яка веде до правди й каяття.
Пусти на світ кораблики безвольні,
нехай пливуть собі по течіЇ,
хай створюють мелодію любові,
й не грають ноти тихі і сумні.
ID:
460935
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 16.11.2013 20:03:38
© дата внесення змiн: 16.11.2013 20:03:38
автор: Чуточка Божевілля
Вкажіть причину вашої скарги
|