Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Метеликів гарячий теракот… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олечко! Рада приємному візиту!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую! Завжди рада таким приємним гостям!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленко! Приємно, що забігаєш в гості!
Lana P., 27.11.2013 - 17:01
Душа за літом бабиним голосить.Душевного тепла ще просить... Природи мудрість, давня й незрадлива- з давен-давен природа є вродлива, якби лиш люд не нищив ту красу- дівочу-нерозплетену косу... Дякую, навіяли на роздуми Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ланочко, за такий влучний експромт! Приємно, що завітали!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Олю, щиро Вам дякую! Приємно, що заходите в гості!
Валя Савелюк, 27.11.2013 - 10:49
до Красоти вашої поезії, Наталю, завжди казково-прекрасної і довершеної, додається з кожним віршем останніми часами - Сила... сила якогось внутрішнього зв"язку автора і його "робіт" - Ви ніби входите "усередину себе" - а разом і у внутрішню сферу світу вашого творчого... тепер ви не тільки споглядаєте і "відображаєте" словом, а й самі переживаєте і дієте "всередині ваших Творів"... це - Ріст... безумовно Ріст і Розвиток - у цьому є головний смисл і завдання... і тільки вітати вас щиро і радіти разом з вами... Осіння хвоща піниться і б'є, Верлібри днів розламує на рими... - дуже!.. і оригінально, і сильно - дія така... могутня дія природно-духовної сили... На зламі пір довірена мені Природи мудрість, давня й незрадлива... - і оце гідне самоусвідомлення зв"язку... прекрасно... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Валечко, щиро цьому радію! Цим ростом завдячую одній прекрасній людині, яка допомагає мені розкритися - самі знаєте, кому! Дякую Вам щиро за Ваше прекрасне вміння так тонко помічати подібні речі і допомагати людині розкривати її внутрішній потенціал! З теплом і глибокою шаною, я.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Галино, дякую Вам сердечно за приємні візити на мою сторінку!
@NN@, 27.11.2013 - 09:41
теракотове прощання... у вас там сніг на горах лежить, бо у нас -3, а снігу немає, сонечко крізь хмари проглядає Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так! Дякую, Анно! Так, у нас випав сніг. Невеликий, бо місцями іще чорніє земля. Але припік морозець, тому він іще тримається. Передають потепління, тож сніг може розтанути. Але справжня зима вже не за горами!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валечко, дякую щиро за позитивний відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інночко, дякую щиро! Так, вчимося у всьому бачити хороше, навіть у пізній мокрій осені за вікном!
zazemlena, 27.11.2013 - 01:29
Дуже гарно...А я нарешті навчилась посилати картинки, щиро Вам дякую за науку
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, яка краса! Ще трохи і отой аркуш осінній перегорнеться на зимовий!.. Дуже вдала картинка. Радію, що у Вас вийшло осилити цю науку! Дякую Вам, люба пані zazemlena!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 27.11.2013 - 00:44
ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЯ: Метеликів гарячий терракот Хрумтять на вітрі вимоклі гілки - В дерев суглоби ниють на негоду. І я, немов підрізаний листок, Немов метелик, зігнаний із гілки, Під завивання тужної сопілки Терпких вітрів. Осіння хвоща піниться і б'є, Верлібри днів розламує на рими… Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олечко! Рада, що вірш припав Вам до душі! Кожна пора року по-своєму гарна і особлива, бо в мудрої природи не буває інакше!
|
|
|