Тринадцять років -
Днів довга низка.
Тринадцять років -
Далеко й близько.
Тринадцять років
Між нами - вічність.
Затихли кроки -
І біль , і ніжність
Тринадцять років
За мною слІдом.
Примарний спокій
Єдиний свідок.
В далІ високій,
Матусю, мила,
Крізь ранок мокрий
Душа летіла.
Що ж ти накоїв,
Грудневий ранок?
Плач дальніх дзвонів
Вслід, наостанок...
Не стихне біль втрати ніколи... (Прочитай моє "Последний день лета")
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Серёжа, я читала "Прощание с мамой", опять перечитала и плакала. Страшно сознавать, что ничего нельзя сделать, помочь. У меня тоже так было: мама уже умерла, а я ещё этого не могла понять. Она только-только прошептала: Больно. И всё...Спасибо за поддержку.