Вже завтра білет на потяг куплю,
І до обіду,напевно,буду у Львові.
Знав би ти,як сильно тебе я люблю
Та нажаль,розвела нас доля..
Але я всеодно,хочу міцно тебе обійняти,
Як тоді (пам'ятаєш?) уперше..
Губи твої,насолодші,знову поцілувати,
Ти головне погано говори поменше.
Не засмучуй мене болю словами,
Можеш (хоча я б цього не хотіла) просто мовчати,
Щоб не зламати щей те,що залишилось між нами.
Те,що так легко і водночас не просто зламати.
Запроси мене на чашку теплої Львівської кави,
Можеш перший почати розмову..
Розкажи про пригоди красуні лісової мави,
Хочу слухати тебе знову і знову.
Розкажи про фільми переглянуті тобою,
Про те,як мріяв мене ще раз побачити,
Подивитися щось про любов зі мною,
І не кажи лише: "Бувай,все втрачено".
