Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Зелений плащ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за комплімент! Я так часто сумніваюсь в тому що мої твори чогось варті і комусь потрібні...
Шпаківський Петро, 22.02.2014 - 15:04
Не порозумілися. Я стою на своєму : ніхто, скажімо, не може забрати частину болі на себе від близької людини , а тому ця людина,по великому рахунку, самотня.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Всі ми самотні в цьому світі... Навіть якщо є поруч близькі люди - все одно самотні. Чому так влаштований світ - не знаю...
Шпаківський Петро, 21.02.2014 - 16:37
Думаю, що в критичні випадки життя людина, незалежно від наявності оточення, не може уникнути самотності.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо Ви справді так вважаєте - Ви оптиміст... Але чомусь Акутагава написав "Пекло самотності" - а людина він був неабияка...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так... Ірландії... Моєї багатостраждальної країни...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все ілюзія - навіть пуска самотності.... Проте в цьому світі ілюзій мусимо жити - бо іншого світу нам наразі не дано...
Олекса Удайко, 10.02.2014 - 08:52
Символічно-фантастичні образи вражають, Шоне! Прямо в серце! "зелених" (зверніть увагу) Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Помилки (аж 3) помітив - виправлю....
Любов Ігнатова, 09.02.2014 - 22:42
я думаю, що повне сприйняття і розуміння цього дару приходить з віком ...дуже гарно! Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! А то вже кому як судилося з віком - кому просвітлення і мудрість, кому ні...
Владимир Зозуля, 09.02.2014 - 22:10
прекрасное стихотворение,понравилось,отзывается в моей душе.только я думаю Шон,что это не тоска,это ностальгия,настоящая тоска это проклятие,а не дар,я знаю это точно,она завязывает узлом и сводит с ума,за нее может благодарить только святой,грешник же только стенает.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я розумію. Але слово "ностальгія" давньогрецьке. В українській мові є багато понять з цього спектру - "нудьга", "журба", "сум"... Російське поняття "тоска" більш безнадійне - близьке до понять "зелёная тоска" та "безнадёга"... Це тонкощі мови...
@NN@, 09.02.2014 - 22:04
журба самотності,розраяна плащем зеленим у час, коли не пишуться вірші з і м'ятою теж допомогає Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від справжньої журби допомогає тільки тепла розмова з друзями....
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! Інколи я римую - але без рими почуваю себе вільніше.
|
|
|