Я не буду робити тобі боляче... Боюсь не зупинитися потім.
Якесь двояке значення у цієї фрази... Чому так?! А насправді що значить боляче? Як це боляче? Коли хочеш померти, чи навпаки, коли цей біль тобі приносить задоволення? Так тобі цього не зрозуміти, але я цим живу, прекрасно розумію як біль може дати те, чого не вистачає. Я знаю як це, коли вже не можеш терпіти і приходить ця точка накриваюч
и тебе задоволенням з голови до ніг. Хочеться повторення ще раз і ще і ще... аж поки не переступаєш межі і розум не відділяється від тіла. Вже тоді приходить це нове відчуття. Як його назвати і сама не дуже знаю. Я вимагаю гострих відчуттів, я вимагаю болю. А як я його отримаю – таємниця.. Хочу жорстокості, хочу болю... Стертих до крові пальців і колін, спини в порізах, зламаних нігтів, слідів від наручників – і це все буде. Обіцяю буде. Коли – це питання часу...
