Не буду я душі твоїй причалом,
Не стану сховком я для твого серця.
Мабуть, не надто сильно я кохала
і, не до мене твоя думка рветься.
Не буду я тобі надійним другом,
не чутиму я твою світлу мову.
Окреслиш ти незримим мною кругом
свого життя, як серпантин, дорогу.
Не буду плакати на твоїх грудях,
не мої сльози твої вмиють руки.
Ти не мене шукатимеш у людях
і не полегшиш мої стиглі муки.
Не буду я душі твоїй душею,
не стану я для серця твого серцем.
Не називатимеш мене своєю...
Вже нами зіграно цю п`єсу - скерцо.