І друзі є, і недруги таємні...
І як інакше думати, якщо
з білборда
Янус блимає на мене
очима невідомого ніщо?
Корупції не ві́доме святе.
Тому і адвокату супостата
плювати на закони і на те,
кого й за що
наздожене розплата,
кого любити, і куди іти,
і що писати на своїм знамені...
Чи друзі ми, чи недруги-брати –
усі ми нерозлийводи хиренні.
І тільки й того,
що нема коли
чекати суду Божого і кари
за те, що Україну розп’яли
злочинці і убивці-яничари.
Але зате пізнали у бою,
де вороги і що це за солдати,
які за узурпатора-магната
і честь, і душу продали свою,
і хто стоїть за щастя і добро,
і хто воює, поки інший косить,
і хто змію за пазухою носить
та одиниці множить на зеро...
І тільки й того...
Та скрипить перо,
що може й цього
на чужого
досить?