Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Будь мені, вересню, другом… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лавинюкова Тетяна, 05.09.2014 - 21:57
Вже не раз, Наталочко, писала про твій живопис словами, і от хочеться написати щось інше, а виходить те ж саме: живопис словами, тільки помінялася палітра: з зелено-смарардової усіх відтінків, гаптованої квітковими кольорами на золотисто-багряну-жовтогарячу...
Бойчук Роман, 26.08.2014 - 15:26
Не перестаю захоплюватися твоє, Наталю, неперевершеною і шедевральною пейзажною дірикою. Браво! Беру в обране із задовеленням!!!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 26.08.2014 - 09:25
Сьогодні цей вірш перчитала ще раз вранці… І дійсно - хлюпнула осінь багрянцю в чашу довкілля.Побіля мого дому відсутні пишні оливкові крони, але зате багато золотого листя, яке неначе дублони... Молочні тумани росяні ранки смакують і прохолодою приємно дивують… Лускають стиглі каштани на післясвятковому Хрещатику, а яблук медові плафони зваблюють нас своїми рум’яними щічками на ринках… ДУЖЕ СУМНИЙ ОСТАННІЙ КАТРЕН… СЛАВА ГЕРОЯМ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ! Богданочка, 25.08.2014 - 22:52
Наталочко, дивовижні порівняння, усе наче намальовано помаранчевим кольором... я наче побачила це скошене поле і відчула запах сіна і квітів... Неймовірно гарно... і на закінчення крапелька суму, бо без нього зараз неможливо...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя хороша, за такий чуттєвий відгук! Справді війна кидає свою чорну тінь на красу довколишнього світу, тому без вкраплень смутку поки що ніяк не обійдемось... Миру нашій рідній Україні!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вікторе! Приємно, що заходите почитати!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Анно! Дай Боже!
Леся Shmigelska, 25.08.2014 - 18:17
Гарнесенько, Наталю! Дай Боже "осінньому первістку" миру і тепла...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай Боже, люба Лесю! Всі надії спрямовані найперше до миру і спокою.Може хоч осінь нас заспокоїть... Дякую, моя сонячна!
Олекса Удайко, 25.08.2014 - 18:14
Чудово змольфарила вересень, Наталко! Так що й мої крила залоскотала... Беру!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, коли так! Прийміть моє щире дружнє дякую!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Миколо, щира дяка!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! Якби не підтримка друзів по перу, то не знаю, чи з моїх віршів вийшло б щось путнє.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Любо, щира дяка, що заходите почитати!
Плискас Нина, 25.08.2014 - 17:35
Що можу сказати,гаптовано думками,любов"ю,зором і неперевершеністю чогось особливого,Наталочко,твоєї поезії.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніночко, за такий проникливий відгук! Рада, що написане прийшлося до душі!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба пані Наталю! Ці зима, весна і літо були дуже важкими для нашого народу... Жевріє надія, що осінь принесе омріяне спасіння і мир.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іро! Рада, що припало до душі!
|
|
|