Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: НЕВІЛЬНА ПТАХА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серафима Пант, 14.09.2014 - 17:15
Праця - для тіла, поезія - для душі. І без одного, і без іншого - нікуди.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо без перебору, то все клас! Дякую!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неужели?! Думала, Вам не понравится... Вдвойне обрадована, спасибо!
Oleg Kolibaba, 09.09.2014 - 21:42
Пісня і праця — великі дві сили!їм я до скону бажаю служить; Череп розбитий — як ляжу в могилу Ними лиш зможу й для правнуків жить.(Іван Франко) Праця для нас настільки необхідна своєю сутністю, наскільки пісні (вірші) здатні її доповнити чи полегшити. І це велике щастя помріяти, пофантазувати, щоб душа відпочила Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви мудрець, Олеже! Серце радіє, коли читаю Вас! Дякую! Патара, 09.09.2014 - 20:46
О!!! СВІТЛАНКО, хай Господь милує Вашу кладовку від моєї присутності, так хоч щось там залишиться.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Там стільки всього, що вистачає нам, сусідам, родичам, знайомим і знайомим знайомих. Так що приїздіть.
Патара, 09.09.2014 - 20:37
Спасибі Богу й провидінню,Що дав нам крапельку таланту. Не завжди знАйдем розуміння, Тримаєм Небо, як атланти. Нехай не всім ми зрозумілі, Для декого і зовсім дивні, У нас, не як у інших, цілі... Ми мов ті мамонтові бивні, Не кожному даємось в руки, Закопані під шаром ґрунту, Буває щастя в нас і мука, За крок буваємо від бунту. Батьки навчили працювати На совість не про людське око. Усе цвіте навколо хати, А у кладовці повно соку... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я сяю від щастя! Оце справжня Патара! Ніби побувала у мене в кладовці! Дякую, Сонечко! Завжди Вас чекаю!!!!!!!!!!! Відочка Вансель, 09.09.2014 - 19:35
Справжній вірш справжнього поета.Така незвична атмосфера.Люблю інколи в думці читати вірш автора його голосом.Ось я і уявила ваш...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я люблю співати вірші. Якщо вони ритмічні чи ліричні, виспівую вголос. Палата №6
Натаsha, 09.09.2014 - 19:27
Як я Вас розумію, Світланочко! У мене був випадок, коли мені моє керівництво роздавало ЦУ, а я стою дивлюся у вікно і мені такий чудовий вірш просто ллється, вона так уважно подивилась у вікно, потім на мене і питає: "Ти мене зрозуміла?" "Ні", говорю, "я якраз вірші складаю" і нехай весь світ зачекає
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як я Вас розумію, Наталю! Як часто у мене бувають подібні ситуації!Та ще обідно те, що, коли не запишу одразу, а частенько такої можливості нема, то потім і згадати не можу, а про що думка була. Дуже радію, коли Ви мене розумієте! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як приємно, коли тебе розуміють! Дякую!
Н-А-Д-І-Я, 09.09.2014 - 18:23
Гарно сказали, Світланко.. Мудрі ваші слова:Такі хвилини серце гріють, нічого кращого немає... Політ фантазії і мрії над сущим душу підіймає. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачу, Ви теж любите ці хвилини. Так, це щасливі моменти. Спасибі! Богданочка, 09.09.2014 - 18:17
Як я Вас розумію, Світлано... Як часом хочеться спокійно сісти за стіл і щось написати, а не виходить... Життєві рядочки....
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме про це я мрію, Богданочко: сісти за стіл, зосередитись, задуматись і в тиші щось писати.Дякую, Сонечко, за розуміння Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Літати - це гарна доля. Особливо, коли вільною птахою.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нарешті дійшло! Дякую Вам щиро!
леся квіт, 09.09.2014 - 13:46
"Політ фантазії і мріїнад сущим душу підіймає"- хай цей політ Світланко,ніколи невщухає. Злетів без падінь Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трішки пробую... як це миле пташеня. У мене, приблизно, такі ж польоти. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сокольничку, та я не скаржусь. Звикла, інакше вже не вмію. Трудоголізм -важка хвороба. То так, хвилинне, трішки поплакалась. Наталя Данилюк, 09.09.2014 - 13:28
Як символічно! Всі ми птахи, народжені вільними, але буденна рутина обтинає нам крила... Добре, що у своїх фантазіях можемо відірватися від землі і злетіти попід хмари!..
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Кульбабочко! В отім польоті - справжнє життя.
|
|
|