Ходить моїм краєм чарівниця-осінь,
Творить диво-казку темними ночами –
А в берізок зранку зовсім рижі коси,
І пісень співає злото під ногами.
Розбишака-вірер кучерявить листя:
Зеленаві, жовті, вогняні, червоні –
Веселкове листя у повітрі висне
І спада тихенько на мої долоні.
Перший лист зелений – мов сторінка нова,
Ще листочок жовтий – писані надії,
Листик полум’яний – з милою розмова,
І червоний листик – молитви святії.
До грудей притисну, посміхнуся щиро:
Сонячні дзвіночки гріють неба просинь –
І так тепло-тепло у надії й вірі,
Та в любові щирій в оцю дивну осінь.
19-20.10.2009 р.
