Як можна жити
Усе забути
По весні:
Пісні
Мої,
Її
І...
Ні.
Тихо,
Пусто,
Смутно,
Болісно.
Прохання,
Не останнє,
Моє до тебе:
Залиш усмішку,
Закінчи книжку
Рядками почуттів
Такими, як я хотів.
Залиш тепло в долоні
І моє відчуй на скроні
Повір мені - усе гаразд:
Знов вицвіте білявий ряст,
Та весна залишиться із нами
І поруч, співатиме жар-птицями.
А як пропаде все в тумані зрання?
Хто тоді зігріє в осені ридання?
Кому вірили, відкинуті далеко
Образу пробачити не легко.
Тоді зніміють всі слова,
Згорить усе дотла.
І вже чужими
Нарекли
Свої́́́́
І...
