Що ж то коїться між нами, брати-українці
Що ж то коїться між нами, брати-українці?
Хто сусіду во лжі топить, а хто і в гноївці.
Брат на брата ножа точить, інший плюне в душу,
А той мислить: хоч не з'їм, та вкусити мушу.
Що ж то діється між нами, як то далі жити ?
Один лізе у парламент, щоб собі вгодити.
Другий бреше, наче пес й не ховає очі,
Він тебе, як бідну липку обідрати хоче.
Що ж то сталося із нами, чи гонор згубили?
А чи совість, щоб мовчала, у собі убили.
Один гине на війні, другий - бенкетує,
За мільйони людських грошей весілля справує.
Що ж то буде з нами потім, як спитають внуки:
Чом ви земленьку віддали у чужії руки?
Де ви були, чом ви спали у тепленькій хаті,
Як лани вам плюндрували москалі прокляті?
Що ж то сталось українці... Зчерствіли коли?
Боже, дай нам буть Народом і стати Людьми.
Оксана Максимишин-Корабель
31 жовтня 2014 р.
Це всім болить і добре що Ви підняли ці питання. Зараз настав час давати на них відповідь. Я не думаю, що тут український народ дуже відрізняється від інших, хіба що тим, що хоче бути більш кращим, відповідати часові... І дай нам всім Бог, а Вам, за такий своєчасний вірш - особливо!
ОксМаксКорабель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Миколо. Так і буде, зрушення є, головне, що багато хто зрозумів,як страшно втратити рідну землю.
Дякую Вам за Вашу громадянську позицію та за Ваші вірші! Ми нарешті стаємо НАРОДОМ! Не варто звертати увагу на тих, хто скрегоче зубами від ненависті до України, але продовжує тут жити.
ОксМаксКорабель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Ларисо. Я вже давно на тролів уваги не звертаю. Це, здебільшого, неосвічені люди, які звикли, що по їх спинах батіг скаче, вони звикли бути слугами. Одначе це їх вибір.А ми, як у прислів"ї: собака гавкає, а караван іде, іде....