Коли я збагну чому все зникає,
Коли залишуся ні з чим на землі -
Я крикну на цілу планету "Літаю!"
Й загину від слів цих стрімкої луни.
"А й справді, тепер я вже можу літати" -
Собі шепотітиму наче у сні...
Та що мені з того, я мертвий, хоча і крилатий..
Тебе не побачу ніколи в житті.
Я вже неживий - лиш сльози співають
У мертвих, як темрява чорних очах.
Та я полетів, хоч ніхто і не знає,
Що люди все ж можуть по світу літать.
