Кружляє перший сніг легкий, лапатий,
Вкриває землю, щоб тепліше їй було.
Хустинки білі пов"язали хати,
В садках дерева по коліна занесло.
Хурделиця ще не набралась сили -
Немов жартуючи, кидає в спину сніг,
А вітер в димарях тихенько квилить
І на снігу лишився ланцюжком чийсь слід.
Така краса бентежно-біла, чиста!
Мороз мереживо малює на шибках.
Немов оновлене снігами місто,
Молодшим вигляда, не по його літах.