Гуляє темінь по кімнаті
І нишпорить по закутках.
Дрова сичать, шиплять в багатті,
Склепіння печі в відблисках.
Вогонь облизує поліна,
На них щось піниться, шипить,
Сухе галуззя до коліна
Ламається і аж тріщить.
Вже рветься полум’я із печі,
Черінь поволі розпіка
І відблиск кидає на речі,
На стіни, вікна, сволока.
Ослін і стіл без скатертини,
Світлини в рамці на стіні,
На сволоку пучок калини,
Фіранки білі на вікні.
Вогонь посунув кочергою
У самий дальній кут печі.
Скрутилось полум’я дугою,
Тут хліб пекли і калачі…
Тепер ця піч осиротіла,
Закрита хата на замок.
Колись кормила всіх і гріла,
Тут пах домівкою димок.
Скриплять тихенько половиці,
Мов щось нашіптують мені.
Так стало затишно в світлиці,
В домашнім гріюсь пломені...
19.11.2014 р.
Якось так склалися слова...
