Хрип Высоцкого ...
Вовсе не хрип...
Он казался нам
Весточкой новой.
Его песни...
Тревожный изгиб
Наших мыслей...
Доходчиво слово...
И о чём бы не пел нам поэт,
Была в том
задушевность и правда.
И романтики лунный просвет
Заполняла реальность. Не надо
врать, что был он таким,
как и все...
Он один - запоздалый воин
Дон-Кихотом сражался...В беде
не оставил бы,
Будьте спокойны...
Похоже Пан Удайко себя вообще гением эпохи считает и имеет право не только поэтов клуба поучать , а и Гениев критиковать.
Нам наверное гордится надо таким современником
zazemlena відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пана Удайка я поважаю як друга по перу і ціню його зауваження. Щодо Висоцького, то його і колись не всі розуміли, але це не применшило захвату від його пісень тих, хто був у їх полоні
Про Висоцького вже багато сказано гарних слів! Але обожнювати його не слід, як і любого з російських поетів чи письменників-непророків! Так склалось, що пророками у Росі. були чужоземці: Гоголь, Достоєвський, Пастренак... Провидцями - цвєтаєва, Ахматова, Блок, Мандельштам... Замкітим - жодного росіянина! Висоцький хрипів правду про Росію, але теж був не росіянином, а євреєм!
Так що, будемо спокійними!!!
zazemlena відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це не обожнювання... Це таке відношення, як до "шістдесятників"...Але мені подобається хід Ваших думок