На цей вірш шанованої мною поетеси Уляни Задарма. Без її відома, бо я зайшов на сайт, а вона вже, мабуть, спить...
********
...люлі,Зернятко,Киця Капризівна,
ніч над провулками темними ...сонними...
Що тут поробиш - душа як валіза -
порожня й бездонна...
...спи,Люленятко... за ніч -потеплішає...
десь океани дрімають-гойдаються...
Вибач - казКИ -не човнами...а мишами -
в шпарки ховаються...
...очі заплющуй,Горішку мудрований...
Коники - білі...на них - королевичі...
а на плащах - чи дракони з коронами...
леви чи...?
...баю,Зозулько... Допоки так солодко
в Cнах Золотих всі з війни - повертаються
й грають весільні муЗИки... не -МОроки...
...жаль - не збуваються...
....... ....... ....... .......
ЮНИМ МАМАМ ВІЙНИ
Дерева в мороці скоцюрблено-сердито
Згинають віти, наче просять- обігрій!..
Війну у край заніс чужий холодний вітер.
Нас носить світом, наче листя в буревій...
Готичне скло розбив війни кривавий молох...
Тобі тривожно... Наче пташка в комиші
Тріпоче крильцями- у грудях б"ється сполох...
Удвох їм тісно там... І серцю... І душі...
Мала дитинка так повільно засинає...
Ти- краща мама у безкраїні світів,
Та все ж тривога, що її ти відчуваєш,
Дитяче серце відчува і поготів...
Маленьку донечку заколисай, залюлій,
Її у ліжечку дрімотно обійми...
Співай про котика, як прилетіли гулі...
Ще зійде сонечко. Ще будем разом ми...
Молодцы вы с Ульянкой! Такую тему подняли! Пусть наши детки растут в Мире!
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Детки- априори невинны. Я вообще не люблю писать на темы, которые так любят дебилы(никогда войны, кстати, не видавшие). Это такие себе кричалки-визжалки. По ним сразу видно, "ху из ху". Спасибо