Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мар’я Гафінець: Несказане - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 03.06.2016 - 22:52
Серед оази, ставши прямо,Скажу: біжи скоріш, я обійму - Тебе, щасливу дуже...маму!.. Й не буде фальші поміж нами, Бо я тебе...також люблю! Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я люблю..що любить Вітер:Кудлаті хмари, запах літа, І присмак сонця та дощу... Тримай, тримай, бо вже...Лечу!)) Хорошого вечора вам, кольорового настрою і теплої ночі Касьян Благоєв, 03.05.2015 - 19:02
слова міцно стоять, почуттями гарно повняться, підтримки їм ніякої. от фрази перебудувати, от одне замінити іншим, от переставити - така картина у будь кого виникає, в мене ще більше вашого. тому інколи всіма правдами-неправдами запрошую-заманюю тих, хто знається на мові, на стилістиці, хто глибоко розуміється на лексиці, щоби підказав, підправив.
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і я рада підказкам, поправкам, зауваженням - бо ж сам часом крутишся на одному місці, як песик за своїм хвостом женешся за тими фразами, - і ніяк! А збоку хтось гляне - і все йому враз, як на долоні! Тому цінний критичний погляд, не засліплений твоїми переживаннями, об"єктивний і мудрий! Уклінно вдячна вам, що витрачаєте свій час на мої невмілі спроби і намагаєтесь підказати впертому дівчиську, що добре, а що так собі! Моя вам щира дяка за це і шанування!
Касьян Благоєв, 02.05.2015 - 18:34
ось сповідь, відверта почуттям і словом, в трохи незвичній віршованій формі, і вже зачіпає всім оцим око, чіпляючись за думки, за душу... гарна, напрочуд гарна може бути річ, але просить трішечки роботи над нею. такий вірш - як дитя народити, а потім вдягти у вбрання красиве, причепурити - і не гріх самим богам показати Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой, знаю, що грішна! Знаю, що треба нещадно пройтись по тих своїх корявих купках слів, які хиляться, чіпляються невміло одне за одного, боячись впасти і розсипатись на друзки не лишаючи й згадки , де вже там душу зачепити.... Та, навіть, якщо ви лише спробували побачити там зародок чогось гарного із самої лише ввічливості та галантності вихованого кавалера, все ж вдячна вам неймовірно за таке підбадьорення. Дружня приязнь для моїх кривеньких спроб, як опора - підтримує, направляє, може й вирівняються з часом! Дякую Вам
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за приємний візит
|
|
|