Настроєні скрипки, струна до струни,
Місця у кущах зайняли цвіркуни,
Зелений театр, світять зорі вгорі,
Дзвенять біля вуха лихі комарі…
Оркестр цвіркунів і соліст соловей,
Виводить неначе співає Орфей…
І грає в кущах, аж до третіх півнів,
Оркестр симфонічний нічних цвіркунів.
З’явилась роса, пил вечірній осів,
Полумиском Місяць у небо злетів,
Мовчазні гаї, солов’ї бачать сни,
В театрі лишились одні цвіркуни…
Лише перший промінь злетів до небес,
Туман покотився легенький із плес,
Рясним перламутром на лузі осів,
Пішов на спочинок оркестр цвіркунів…
... Бо та музика чарівна не для неї,
