Така немилість - зімкнуті вуста,
так не лікують - ранять наостанок!
Крупинка болю схована в рукав, -
в нас різні сни,в нас поокремо ранок.
Бавовна мрій-хоч серце розірви!
Ми - два життя, ми мабуть не здружились.
Ти б підпалив причали та мости,
та на моєму сірники скінчились.
Задовга ніч і надто бідний сон,
я більше не приходжу привітатись.
У мене мій, у тебе свій альбом,
ти там мене не будеш малювати.
Така немилість - дивний маніфест,
потрібен він, якщо ламає крила?
Хай в тебе світлий, в мене чорний хрест,-
в замін на тебе раю не просила б.
