Хто ставить метою бути героєм
не злазить з білбордів. Не рветься до бою.
Не прагне боротись за щастя і мир.
А мусить потрапити в кожен ефір.
І солодко лити у вуха спільноті, як зранку до ночі він тоне в роботі.
Як вправно вирішує наші завдання, забувши про сон,про сім\'ю, про кохання.
І гнівно трясе кулаком у повітрі.
Вручає газетку плакатик візитку.
Диктує адреси і телефони,
Повчає упевненим менторським тоном,
Як нам необхідно за правило взяти дозволити й далі себе грабувати,
Терпіння набратися й, з вірою в нього, забути про смуток про біль і тривоги.
Він вирішить все! усіх порятує!
Не кине!
Не зрадить !
І вже не змарнує велику довіру, свій зоряний час.
Його перспективи - єдиний наш шанс.
Думки прочитати, на жаль, ми невсилі.
І швидше за все більшість навіть повірить
В легенди і міфи про радість буття, а згодом стогнатиме від каяття.
Бо вся боротьба цього (з понтом) героя
Не має нічого по під собою,
Крім наміру грошей калитку намити,
щоби всі видатки великі відбити
на зустрічі, зйомки і прес-конференції, агітки, розсилки та преференції
Поважних патронів - усіх поручителів, без німбів(поки що) та вже небожителів.
Й про рай на землі для родини подбає:
Дітей не обділить й коханку згадає.
Все буде як завжди, як четверть століття: з лайна для народу цяцьки вправно ліплять!
Собі в Межигір\'ях і Конче-Заспах привласнюють землі державні назавжди.
Для себе оклади; пайки; фонди; пільги. Відпустку щомісясну десь на Карібах.
А бабці старенькій по новим тарифам не можна ні їсти, ні пити, ні жити.
По-новому жити нас вчить президент - для збільшення цін
вибрав \"слушний\" момент.
По-новому жити нас вчить хорошенько
престольний кондитер Петро пр н-ко
По-новому жити нас вчить новий лідер,
Жорсткіше, ніж той нами вигнаний 3,14 дар.